Парки

Територія (Місто/райо)

Найменування Об’єкту

Площа

Рік заснування

Характеристика

м. Краматорськ

Регіональний ландшафтний парк «Краматорський»

1738,82 га

2004

Створений року з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. На його території знаходяться унікальні куточки природи, де в умовах майже не порушених біотопів мешкають чисельні представники рослинного та тваринного світів, багато з яких стали загалом рідкісними та зникаючими на території України та Донбасу. Мальовничі оголення крейдяних відкладень, у тому числі геологічна пам’ятка природи «Скелеподібне оголення верхньої крейди» - справжня перлина серед ландшафтів Парку. На крейдяних ґрунтах зростають унікальні реліктові рослинні комплекси.

 

Артемівська ВЦА (Бахмутсько-Торського району)

Садово - дендрологічні насадження (ландшафтний заказник місцевого значення)

2071,29 га.

 

Садово-дендрологічні насадження займають витягнуту з півночі на південь земельну ділянку шириною 2-4 км. І довжиною до 9 км. Основну площу заказника (1169га) займають помологічні і колекційні сади, де представлено близько 800 сорті яблунь, слив, груш, айви, вишні, горіха, смородини, малини вітчизняної та закордонної селекції. Територію садово-дендрологічних насаджень перетинають дві досить великі балки.

між с. Дронівка та с. Рудник

Конвалієва діброва (ботанічний заказник місцевого значення)

5,0 га

 

Об’єкт являє собою корінний дубовий ліс з великою рясністю конвалії у трав’яному ярусі.  У першому ярусі, крім дуба, ростуть ясен звичайний та клен польовий, у другому – в основному клен польовий з домішкою в’язів гладенького та голого, груші звичайні, яблуні лісові. Підлісок рідкий, складається з кущів клену татарського, глоду несправжньовостовпчикового, бузини чорної, бруслини Черняєва та бородавчатої. У трав’яному ярусі місцями розрослися кропива дводомна та чистотіл звичайний.

 

Крейдяна рослинність біля с. Кірове (ботанічний заказник місцевого значення)

150,0 га

 

Заказник розташований з північного краю с. Кірове на крутому схилі південної експозиції балки, що із заходу впадає у долину р. Бахмут. Схил являє собою велике відслонення крейди і прорізаний ярами, що сформували кілька опуклих форм у ландшафті, вкритих петрофтною та петрофтно-степовою рослинністю. З числа рідкісних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, тут поширені формації пирію ковилолистого, ковили волосистої та Лессінга. Флора налічую 150 видів, значна частина яких належить до східно-причорноморських та донецько-донських ендеміків. Серед таких видів багато напівкущиків, що утворюють своєрідний тип рослинності – томіляри. У складі цих угруповань 15 видів занесених до Червоної книги України: бурачок голоніжковий, дрік донський, оносма донська, тонконіг Талієва, смілка крейдяна, льонок крейдяний. Їх популяції дуже малі, є ризик зникнення цих рослин. На крутосхилах добре розвинуті угруповання з домінуванням полину суцільно білого, який утворює сріблясті килимовидні покриття на майже чистій крейді, закріплюючи схили розвинутою кореневою системою. Ця реліктова рідкісна рослина занесена до Світового та Європейського червоного списків.

 

с. Васюківка

Палімбія -  ботанічний заказник місцевого значення

50,0 га

 

Місцевість – більш-менш рівна поверхня з кількома досить вузькими та глибокими ярами. На кам’янисто-щебенистих ґрунтах  зустрічаються фрагменти чагарникового і каменистого степу. Тут представлені угруповання ковили Лессінга та волосистої. Зустрічається тюльпан змієлистий, як і перші два види, занесений до Червоної книги України. Найбільш розповсюдженим типом рослинності є типчатники, тільки тут єдине його місцезростання. Таким чином, головним завданням цього ботанічного резервату є забезпечення охорони та відновлення рідкісних і типових зональних угруповань степової рослинності, видів, занесених до Червоної книги України, а також збереження унікальних місцезростань палімбії солоної.

 

Степ біля с. Платонівки (ботанічний заказник місцевого значення)

5,0 га

 

Донині збереглися зональні, тобто найбільш характерні для південного сходу України місцеві рослинні угруповання. У цих угрупованнях, занесених до Зеленої книги України, домінує ковила Лессінга, волосиста, українська та Іоанна. Важливу роль відіграють типчатники та угруповання бородача звичайного, який зростає переважно на кам’янистих відслоненнях. Загальний флористичний список налічую 150 видів, з яких 5 занесено до Червоної книги України: шолом ник крейдяний, ковила волосиста, Іоанна, Лессінга і українська. Цей заказник є резерватом рідкісних степових та петрофітних рослинних угруповань.

 

 

Ковила біля с. Григорівки (ботанічний заказник місцевого значення)

100,0 га

 

З вершини кургану відкривається мальовничий краєвид, порізаний ярами. Верхня частина схилу вкрита рослинністю з домінуванням ковили, яка вважається реліктом  степової рослинності. Вони формують основу степу і є головними утворювачами цінних і родючих чорноземів. Тут можна зустріти 4 види ковили: Лессінга а Іоанна, червонувату та українську. Унікальність цього заказника обумовлена тим, що зустрічаються рідкісні для всієї України угруповання осоки низької, які формують реліктові степи. Нижня частина схилів вкрита щільною стіною чагарникової рослинності. На щебенистій крейді уздовж р. Сіверський Донець зростає елегантна, низька валеріана блискуча. А на крейдяних схилах розташувалися барвисті зарості рідкісних петрофітних видів з переважанням оносми донської, келерії Талієва, дворядника крейдяного. У дуже багатому рослинному покриві  (близько 400 видів) є чимало корисних лікарських, кормових та декоративних рослин. До Червоної книги України занесені 15 видів, у тому числі бурачок голоногий, дворядка крейдяна, оносма донська, полин білоповстистий, пирій ковилолистий, дрік донський, тюльпан змієлистий, шоломник крейдяний.

 

 

Мар’їна гора (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення)

30,0 га

 

Це крейдяна гора з двома вершинами у вигляді круглих горбів, один з яких круто обривається до ріки. Це класичне місцезнаходження багатьох видів рослин, пристосованих до крейдяного ґрунту.  Саме тут М.М. Олексієнко описала новий для науки вид-шиверекію мінливу, яка стала символом «Мар’їної гори» й оспівана у віршах видатним ботаніком М.В. Клоковим. Крім того, ще 16 рослин занесені до Червоної книги України, зокрема, бурачок голоніжковий, дворядка крейдяна, келерія Талієва, ковила Іоанна. Колись на схилах горбів був невеличкий ліс, нині ж залишилися тільки окремі кущі та деревця. Рослинність ділянки степова, а по низу-лучна. Флору пам’ятки природи складають понад 230 видів, багато з яких є ендеміками та реліктами або знаходяться на південній межі ареалу.

 

 

Оголення Авіловської свити біля с. Скельове (геологічна пам’ятка природи місцевого значення)

5,0 га

 

Поклади Авіловської свити відносять до пізньої епохи кам’яновугільного періоду, коли почалися зміни як кліматичних, так і ландшафтних умов. Все це й відображено у характері покладів Авіловської свити. Насамперед її розтин відрізняється від нижче залягаючи і старших за віком відсутністю вугільних пластів робочої потужності. Окрім того, в розтині свити зростає кількість пластів пісковиків та червоно забарвлених глинистих покладів. Між піщано-глинистими відкладеннями трапляються прошарки вапняків. Ці прошарки є свідченнями наступу прадавнього моря на прибережні болота та їх затоплення.

 

 

Печера Трипільська (геологічна пам’ятка природи місцевого значення)

5,0 га

 

Печера розташована на північній околиці с. Трипілля у яру і має природне карстове походження. Її порожнина утворена в гіпсах так званої Слов’янської свити внаслідок вилуговувальної діяльності, інфільтруючих атмосферних опадів та підземних вод. Особливо сприятливі для формування карсту тектонічно порушені ділянки, тому що вони мають густу мережу тріщин тектонічного походження та дрібні розривні порушення залягання шарів гіпсу. Формування гіпсу Слов’янської свити відносять до раннього пермського періоду історії нашої планети. Вік цих покладів – близько 285 млн. років. Гіпси відкладалися у лагунах древнього моря. Процеси карстоутворення в гіпсах тут почалися набагато пізніше, вже в умовах суші. За останні кілька десятків мільйонів років пласти гіпсу тектонічними рухами були виведені близько до поверхні Землі, що і сприяло розвиненню карсту в гіпсових покладах.

 

 

Риф, оголення вапняків біля с. Покровське (геологічна пам’ятка природи місцевого значення)

0,2 га

 

Займає верхню частину крутого схилу  за 1 км. на північ від автомобільної траси Артемівськ-Попасна. Заповідна площа має стратиграфічне та палеонтологічне значення з точки зору геологічної науки. Риф здалеку виділяється як відокремлений пагорб темного кольору. Пагорб складають вапняки гіпсово-доломітової товщі пермських відкладень, вік утворення яких близько 290 млн. років. Вапняки жовтувато-сірого кольору утворені залишками древніх організмів – колоніальних коралів, брахіоподів, що визначає велике палеонтологічне значення. Вапняки відкладалися в умовах мілководного моря, яке було тепле та глибиною 50 м. Треба відзначити, що ця територія має ще мінералогічне значення. Це рудний район – місце стародавніх розробок мідних руд, що представлені яскраво-зеленими та блакитними мінералами – малахітом, азуритом, халькозином. За даними археологічних досліджень, розробки міді відносять до епохи зрубної культури.

 

 

Рідкодуб’я  (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення)

4,3 га

 

Належить до найбільш бідних районів на ліси у Донецькій області , де на 100га землі лише 3 га лісу, що вдвічі менше середнього показника в області. Між містами Костянтинівкою та Артемівськом, в околицях м. Часів Яр, знаходиться урочище «Орлове». Дуби тут ростуть рідко. Дерева могутні, величні. Діаметр стовбура часом досягає 1-1,5 м., висота – 20-25 м. Підліска немає, лише зустрічаються поодинокі кущі терну, глоду, шипшини. З дикоростучих трав’янистих рослин подекуди трапляються зарості споришу та інших бур’янистих. У насінні дуби добре плодоносять, і тоді наступного року з’являються самовисів, але він або знищується, або гине. На останній частині масиву розміщений дитячий табір відпочинку, а решту його займають садиба лісництва і городи. На території табору посаджені декоративні дерева і чагарники, розбиті квітники, засіяні газони.

 

Степ Отрадівський (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення)

3,9 га

 

Земельна ділянка являє собою схили східної експозиції довжиною 1,5 км. Уся поверхня ділянки пересічена ярами, глибина яких від 1 до 5 . Ґрунти – середньо гумусний чорнозем. На поверхню виходять важкі суглинки та піщано-камянисті відкладення. Тут зростають: полин суцільно білий, громовик донський, ковила волосиста, шафран сітчастий, півонія тонколиста. На території ростуть 6 видів рослин, що охороняються на регіональному рівні. У флорі представлені ендемічні та лікарські рослини: волошка вугільна, горицвіт весняний, грудниця шерстиста, деревій благородний, шавлія степова. Виявлено формацію ковили волосистої та мешкають 3 представники фауни – подалі рій, мнемозина та дибка степова.

 

Красноармійська РДА

Сичин Дуб

 (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення)

 

 

За описом об'єкт являє собою старовинний екземпляр дуба череватого віком понад 500 років, на висоті 1,3 м дерево має в охопленні 5,1 м, висота дерева – 25 метрів.У довідці науковців, зокрема, написано, що дуб напрочуд цінне та довговічне дерево. Дерева ростуть у висоту до 150-200 років, пізніше лише потовщуються. Окремі екземпляри дуба доживають до 500, а поодинокі – до 1000 років. Дуби зберігаються у складі деревних насаджень дуже часто з тих часів, коли умови для них були сприятливіші (вологіші літа та тепліші зими). Завдяки своїй посухостійкості (вони добре переносять посуху та високі температури повітря – до 40оС) та стійкості до засолення дуб являє собою одну з найцінніших природних лісових порід. Вказане дерево має декоративну щільну крону та міцний корявий стовбур та кору.

 

Першотравнева ВЦА

Регіональний  ландшафтний парк

« Меотида»

 

7938,7га

2000 р.

Парк відповідає найвищим світовим стандартам, що обумовлюють: тепле мілководне море, комфортні черепашково-піщані пляжі, сприятливі кліматичні умови, запаси мінеральних вод та лікувальних грязей.

Великоновоселківська РДА

БАЛКА ОРЛИНСЬКА- ботанічний заказник місцевого значення

9 га

 

На території заказника ростуть рідкісні для південного сходу України види рослин, дві з яких занесені в Червону книгу України – Ковила Лессінгу, Ковила волохата.

 

БАЛКА ПІВНІЧНА - ботанічний заказник місцевого значення

12 га

 

На території заказника ростуть 200 видів рослин, з них занесені в Червону книгу України – Васильок  Талієва, Ковила Лессінгу, Ковила волохата.

 

НЕСКУЧЕНСЬКИЙ ЛІС - ландшафтний заказник місцевого значення

16 га

 

Ліс росте на вигині річки. Берег пологий. Підлісок густий. Тут ростуть клен польовий, клен татарський.

Ліс було висаджено за розпорядженням російського суспільного та просвітницького діяча Миколи Олександровича Корфа, біля його дачі. Зараз в цій дачі знаходиться музей Немировича – Данченко.

Назва «Нескученский лес» була дана на честь московського Нескучненського саду Володимиром Івановичем Немировичем – Данченко, який був власником садиби Корфа після його смерті.

 

ЩУЧА ЗАВОДЬ - ландшафтний заказник місцевого значення

27 га

 

Територія заказника - типове для цієї місцевості водно – болотяне угіддя.

 

ДУБОВІ НАСАДЖЕННЯ - комплексний пам’ятник природи місцевого значення

5,2 га

 

Уособлює собою дубові насадження штучного походження, вік яких перевищує шістдесят років.

З об’єктом «Дубові насадження» працюють Великоанадольский лісгосп і Майорське лісництво.

 

НОВОСІЛКІВСЬКИЙ - ентомологічний заказник місцевого значення

3 га